Прикладом для наслідування стають багатії, які роз’їжджають країною на дорогих авто, просаджують у найдорожчих ресторанах шалені гроші, відпочивають на найвідоміших курортах світу і навіть не замислюються про пересічних українців, про шахтарів, котрі не бачать неба над головою, про вчителів, які намагаються виростити нове покоління чи лікарів, які щохвилин боряться за чиєсь життя.
Коли ми спостерігаємо на телебаченні як купка багатіїв може дозволити собі шикарний ремонт у квартирі – на рівні підсвідомості з’являється потяг до наслідування. Звідси й бажання купувати дорогі іграшки, утримувати які зовсім не по кишені. На додачу можна сказати, що українцям у спадок від СРСР дістався голод до грошей. Адже «всі були рівні», приватна власність – то нонсенс.
Тепер заможність вимірюється у марці авто, величині житлової площі чи електронного начиння у будинку. Змінилися декорації. Суть та ж сама.
Далі, нагадаю про лінь, чи то байдужість громадян. Не знаю як це назвати. Просто українці залюбки можуть посидіти з тобою на кухні, розказати, наскільки погане в нас життя. Або поплакатися на різних форумах про «поганість» нашої влади. Все. На цьому ініціативи «з низів» мруть. Коли справа доходить до реальних дій, більшість знаходить відмовки. Аби не переходити до конкретних дій появляють безглузді причини.
Також не можу не згадати про невпевненість у завтрашньому дні. Поклавши руку на серце, відверто можу сказати, що я не впевнена, що у моєму житті завтра щось не зміниться в поганий бік. Може в гості завітає обвал гривні чи банкрутство країни. А може політичний курс нашої влади зміниться на сто вісімдесят градусів?
Далі в українців відзначаю байдужість до навколишнього середовища й невміння радіти життю. Ми живемо у країні, яка про нас, відверто кажучи, й не надто піклується. Армії пенсіонерів, кинутих напризволяще, інваліди, які нікому не потрібні. Як ці категорії людей можуть себе захистити? Ніяк.
А мова? Найдорожчий наш скарб! Як ми зараз спілкуємося? Вдумайтеся. Куди пропадає мова? А вона губиться серед численних русизмів та жаргонізмів. Сучасні українці перестають спілкуватися рідною мовою. Молодь вважає, що зараз круто говорити по-москальськи. Але якщо ми не усвідомимо значення нашої мови то вона зникне, і забере разом з собою у небуття все: і пісні, і вірші, і мамині колискові.
Чесно – хотіла спробувати знайти в сучасних українцях щось позитивне, хороше і не знайшла. Виходить, що наша нація – залякана купка індивідів, що не здатні подбати про загальне благо й відстояти власні інтереси. Чесно – навіть хвалена українська гостинність тепер мені видається міфом. Виникло враження, що то просто бажання показати, що ти не гірший за інших. Навіть якщо на зустріч гостей ти витратиш останні гроші і будеш цілий місяць їсти тарганів і пити воду з-під крану. Адже спрага – ніщо. Імідж – усе.
Отака весела психологія.
Немає коментарів:
Дописати коментар